Хома Василь
Член обласного проводу ОУН, розстріляний німцями в житомирській тюрмі, як і М.Кравс (1942?).

ХОМИН ВАСИЛЬ-«Борис», 22 роки, член ОУН з 1940, у підпіллі з 1943, референт пропаганди району (Бережани) і області (Тернопіль) у 1942-1944, головний редактор газети «Самостійник» з грудня 1943, загинув 13 лютого 1944 в с.Липівка (Станіслав) у сутичці з німецьким жандармами (важко поранений, застрелився)

ХОМІВ ЯРОСЛАВ-«Лімницький», 27 років, член ОУН, польське ув’язнення в 1930 і 1939, член проводу ОУН українських земель в Польщі, організаційний референт у 1939-1941, учасник похідної групи ОУН у 1941, член Крайового проводу ОУН північно-східних українських земель (Київ) у 1941-1942, арештований гестапо у серпні 1942, закатований або страчений
Версії загибелі:
1) Схоплений гестапо в Києві, загинув в таборі полонених в Сирці з виснаження 1942.
2) Розстріляний гестапо у Східній Україні ["Галицька Брама" № 18, 8.96].

Чемеринський Орест-«Оршан»

Нар. 1910 Золочів. В 30-і рр. учився у вищій школі в Берліні [58]. 1935-40 очолював "Українську пресову службу" в Берліні, співпрацював з "Українським Словом" в Парижі. Видатний член ОУН, 1939 в штабі "Карпатської Січі" ["Молода Україна" № 10, 90]. Член ПУН, автор брошур, статей, розвідок. Брав участь у ІІ ВЗ ОУН в Римі, серпень 1939. Учасник Київської похідної групи ОУН-м, очолюваної Ольжичем. Арештовувався німцями 1941, випущений 24.12, вдруге арештований 7.1.1942, розстріляний в Бабиному Ярі в лютому 1942.

Шерстюк Сергій
З Кривого Рога (за іншими джерелами - з Харківщини). Закінчив інженерні науки в Харкові, після прилучення Західної України працював у Львові, тут вступив в ОУН. Під час німецької окупації окружний провідник ОУН на Криворіжчину. Зумів зайняти пост голови міської управи. Розбудував мережу підпільних осередків ОУН. Виданий провокатором, арештований гестапо в лютому 1942, після тортур 28.4 розстріляний [ПС № 32, 8.92].

ШИМАНСЬКИЙ ЛОНГІН-«Остюк», 23 роки, окружний і обласний військовий референт юнацтва ОУН (Тернопіль) у 1942-1943, політвиховник офіцерської школи «Олені» з лютого 1944.
Версії загибелі:
важко поранений 4 березня 1944 у сутичці з німецькими жандармами у Львові, арештований гестапо і розстріляний німцями 25 травня 1944 у Львові

ШКІТАК АНТІН-«Омелян», 26 років, вояк батальйону «Нахтігаль» у квітні 1941-грудні 1942, організатор і командир навчального куреня УНС «імені Кривоноса» в Карпатах влітку 1943, загинув 29 листопада 1943 у цілоденному бою з німцями при оточенні табора

ШУМ ОЛЕКСІЙ-«Вовчак», …, військова освіта – польська, організатор і командир сотні «Стохід» на Ковельщині з березня 1943, командир куреня з травня 1943, організатор засідки на командувача СА (Sturmabteilung, штурмові загони НСДАП), генерала Віктора Люце  у травні 1943, заступник командувача і начальник штабу військової округи «Турів» з серпня 1943, командувач великого бою з німцями 8-9 серпня 1943 в с.Радовичі Турійського району на Волині (три курені Голобенка, Щуки, Яреми з група УПА «Турів» пад загальною командою Вовчака, знищено від до 300 німців, захоплено 5 кулеметів, багато автоматичної зброї, убито 16 та поранено 13 вояків УПА), загинув у сутичці з німцями в квітні 1944

Tags: Мартиролог ОУН-УПА против гитлеризма

САК ПАНТЕЛЕЙМОН-«Могила», 38 років, колишній член КП(б)У, директор школи у 1939-1941, член ОУН з 1940, учасник похідної групи ОУН у 1941, втік з-під арешту гестапо 31 серпня 1941, член Крайового проводу ОУН на північно-східних українських землях (Київ) у 1942-1943, арештований гестапо весною 1943, закатований німцями у травні 1943

СКАСЬКІВ ЯРОСЛАВ-«Моряк», 25 років, крайовий провідник юнацтва ОУН на західних українських землях у 1942-1944, обласний провідник ОУН-Львів у 1944, загинув у бою з німцями 19 липня 1944 в с.Гринів на Львівщині

Столяр Галя
Нар. 1917 (в анкетi арештованого - нар.1916 в Тернополi), донька пароха Хмелiвки, Теребовля. Гiмназiя у Львовi, Пласт, "Рiдна Школа", "Союз Українок", "Просвiта" [Ю.Фiцалович]. До Львова переїхала 1929. Арештована 7.9.1940 як кур'єрка мiж Львiвською i Волинською екзекутивами. На радянському судi ("процес 59-и" 17-19.1.1941) заявила, що коли б одержала наказ вбити когось з ворогiв, виконала б. Засуджена до смертної кари, пiзн. замiнено на 10 років. З початком вiйни вивезена з Бригiдок до Бердичева, вирвалась при наближеннi фронту. В час нiмецької окупацiї студiювала медицину в Берлiнi. Пiд виглядом поїздок додому за харчами здiйснювала органiзацiйний зв'язок [М. Мар]. Вислiджена i видана гестапо мельникiвцем У.Соколовським, спiвробiтником СД. Витримала тортури, нiкого не видала. версії загибелі:
Замордована на допитах 26.12.1942.
Засуджена на смерть, розстрiляна 27.11.1942.

Tags: Мартиролог ОУН-УПА против гитлеризма

ОЛЕСЬКІВ СЕРГІЙ-"Негус", 25 років, член Юнацтва ОУН, польське ув’язнення, з березня 1943 політвиховник сотні УПА, з липня 1943 командир сотні Дубенського куреня військової округи «Богун», у вересні 1943 командир куреня в рейді на схід у Житомирську область, загинув у бою з німцями при штурмі бункерів 17 жовтня 1943 в с.Бараші (Ємільчинський район Житомирської області)

Полотнюк Євген-Володимир - "Ойген"
Нар. 10.3.1906 Підмонастир, Бібрка З 1925 в керівництві Пласту. З братом Платоном - організатори УВО на Покутті. Гімназія в Станиславові 1926, Львівсбка Політехніка, лісництво. Спортовець. Жив в Академічнім Домі, де й познайомився з Даркою Макогон (майбутня письменниця Ірина Вільде). Закінчив 1934. Працював в державних лісах у Сташевичах, Старосамбір На початку 1939 концтабір Береза - підозра в приналежності до ОУН. Звільнила війна. Директор ліспромгоспу в Лелехівці, Яворів. Після приходу німців - надлісничий в митрополичих лісах с. Микуличин, Надвірна. Там закладаються повстанські бази, діє підстаршинська школа УПА. Польський донос, німці викривають бункри. Арешт, тортури, 20.11.1943 засуджений до розстрілу. Замінено на ув'язнення до першого вбивства німця на терені. В УПА заборонили акції на тім терені. Розроблено план визволення П., та 26.11 хтось вбив німця. Можливо, польська провокація. 28.11.1943 П. в числі 10 заручників розстріляний у Ворохті. 17.10.1993 перепохований у Надвірні.

П'ясецький Андрій
Нар 27.8.1909 Реклинець, б. Вел. Мостів. Закінчив лісовий відділ Львівської Політехніки, інспектор лісів у Львівській області. З приходом більшовиків - доцент лісівницького факультету політехники, завідувач Янівським лісництвом. За доносом попадає в Бригідки, на початку війни 1941 видостається на волю. Член УДП 1941 (від ФНЄ, членом якої був), керівник міністерства лісів, директор лісів у Львові (по 3-х місяцях німці перебрали дирекцію). Створив і очолив Лісовий інститут, до нього прилучив Янівське надлісництво. Це не сподобалось німецькій дирекції, сфабрикували справу, арештували, не допомогло втручання Шептицького. Розстріляний 27.11.1942 на Янівському полі б. Львова серед 28 заручників [ЗВУ 8.9.92]. Розстріли відбувалися на схилі Кортумової гори за Янівським цвинтарем - у відповідь за вбивство офіцера нім. поліції Сендеги (напевно, це один з двох гестапiвцiв, вбитих Д.Маївським 21.11.1942 на вулиці Жулинського). В Галичині розстріляли тоді близько 100 чол (52 в Ягольниці, Чортк) [ЗВУ 10.9.92]. 12.8.1990 відбулось освячення могили розстріляних [ЗВУ 15.8.90].

ПЕРЕГІЙНЯК ГРИГОРІЙ-«Коробка», 33 роки, член ОУН, польське довічне ув’язнення (вбивство провокатора), звільнився у вересні 1939, військові курси ОУН у 1940, учасник похідної групи ОУН у 1941, вояк збройних відділів ОУН-Бандери на Поліссі в 1942, командир першої сотні УПА з грудня 1942, провів перший бій УПА з німцями 7 лютого 1943, загинув 22 лютого 1943 у бою з німцями

ПЕТРЕЧКО ЯРОСЛАВ-«Граб», …, член ОУН, член Крайового проводу ОУН південно-східних українських земель (Дніпропетровськ), крайовий референт служби безпеки, загинув 14 жовтня 1943 при арешті німцями в с.Олександрівка Кіровоградські області

ПУШКА ПЕТРО-«Андрій», 24 роки, член юнацтва ОУН, втік з під арешту НКВД у січні 1940, перейшов на нелегальне становище, організаційний референт юнацтва ОУН на західних українських землях у 1942-1944, загинув 4 березня 1944 у Львові у сутичці з німцями, при цьому вбив трьох гітлерівців автоматною чергою

Равлик Іван
Провідний член ОУН. На Львівському процесі 1936 засуджений на 5 років. Після розколу 1940 - заступник референта СБ Проводу ОУН-б (М.Арсенич). Учасник окремої львівської похідної групи, очолюваної Я.Стецьком і В.Куком [ШП 2.6.99]. Організатор української поліції. Арештований в грудні 1941 разом з ріднею. Всіх розстріляло гестапо, сам загинув в тюрмі на Лонцького по кількомісячних тортурах. Загинув на поч. 1942. Не видав списків членів українського підпілля, теж польських і єврейських діячів.

РАЧОК ІЛЛЯ-«Вільха», 27 років, військова освіта – чеська (молодший офіцер), учасник боїв з мадярами у Закарпатті у 1939 (Карпатська Січ), вояк батальйону «Нахтігаль» у квітні 1941-грудні 1942, командир навчального куреня УНС «Чорні чорти» на Гуцульщині в липні-листопаді 1943, керував боями з партизанами Ковпака, організатор і командир куреня «Леви», загинув 24 червня 1944 в бою з німцями на Львівщині

Рогач Іван
Нар. 1913 Вел. Березне, Закарпаття. Молодіжний лідер ОУН в 30-х рр. Секретар президента Карпатської України, генеральний писар Карпатської Січі. Член Київської групи ОУН-м, редактор антирайхівської газети "Українське Слово", організував літературний додаток "Літаври". Розстріляний 1942 в Бабиному Ярі.

Рощинські Ганна і Петро
Ганна нар.1890 в Крем'янці [169]. Гімназія в Крем'янці (1909), медицина в Петербурзі, працює в лікарнях УНР [150]. Петро нар. 18.3.1890 в Глухові, вчився в Чернігівській духовній семінарії, мед. студії в Варш. і Моск. університетах, військовий лікар в УНР. Побралися в Рівному, відкрили практику в Костополі. Активні в українському житті, за що поляки заборонили жити в Костополі, переїздять у Крем'янець. Контакти з українським підпілллям. 23.2.1943 арештовані з групою інтелігенції і розстріляні. Очевидці розказали, що Петро і небіж Ганни Юрко Черковський вирвали в гестапівця атомат, (один з них) навів на німців, тягнув за курок, та не зняв запобіжника. Ганну хотіли роздягнути, не далася, розстріляли на доріжці до ями, куди гестапівець тягнув її за коси [М.Данилюк].

Tags: Мартиролог ОУН-УПА против гитлеризма

Оргбюро ЦК КП(б)У 24 липня 1946 року прийняло наступну постанову - "Про недоліки в роботі органів МВД, МГБ, суду й прокуратури в боротьбі з порушниками радянської законності в західних областіх УРСР". За 5 місяців 1946 року влада виявила 946 порушень законності й у 942 випадках винних відали до суду. АЛЕ безпідставні незаконі арешти й вилучення майна (грабіж) були звичайним явищем. У першому кварталі 1946 року в КПЗ райвідділів НКВД Станіславської області було 3092 арештованих, з яких незаконно утримувалося - 2023 (65%). Начальник Яблунівського РВ НКВГБ Діденко в липні 1945 року заарештував 89 юнаків 1928-1931 років, сфабрикував з них "запасну сотню УПА" і вимагав зізнатися. Тридцятеро з юнаків терпіли побої аж до квітня 1946 року. Виявилися факти незаконного розстрілу затриманих. Так, оперуповноважений Винниківського РВ МВД Харитонов у березні 1946 року розстріляв громадян Джавру, Дирбу, Муцака.

Tags: Мартиролог ОУН-УПА против гитлеризма

Кандиба Олег - "Ольжич"
Нар.8.7.1907 в Житомирi. З 1924 в Празi. 1929 закiнчив Карлiв університет, археологія. 1938 читав лекцiї в Гарвардi, уч. в органiзацiї Українського Наукового iнститутуту в США, працi з археологiї. Поет, автор збiрок "Рiнь" (1935), "Вежi" (1940), сатиричнi поезiї. 1929 ОУН. Учасник подiй в Карпатськiй Українi, керував кадрами ОУН. 1941 керівник ОУН-м на Східних землях, участь в органiзацiї УНРади в Києвi, згодом вiдповiдальний за кадри на Західних землях. У травнi 1944 арештований у Львовi. Концтабір Заксенгавзен. Загинув 10.6.1944 [ЕУ т.5], [ПС № 32, 8.92]. Сидiв в одиночцi в "бункрi" (внутрішня тюрма), в кайданах. Повiсився в камерi [Я.Стецько].

КАЧИНСЬКИЙ СЕРГІЙ-«Остап», 31 рік, член ОУН з 1931, військова освіта – польська, перебував у підпіллі з 1939 до 1941, член штабу навчального підрозділу ОУН влітку 1941, обласний військовий референт ОУН-Рівне в 1941-1943, організатор перших військових підрозділів ОУН-Бандери у жовтні 1942, загинув 11 березня 1943 у бою з німцями

Карачевський Осип - "Свобода"
Крайовий вiйськоквий референт ОУН. Поручник польської армiї. 1939 в Карпатськiй Українi - командир Свалявської вiйськової округи. 1940 в повстанськiм штабi ОУН в Краковi, керiвник вiйськового навчання [В.Гринiв]. Керівник пiдстаршинської школи в Нивицях, Радехів. Автор пiдручника "Партизанка". Загинув в Освенцiмi [ЗВУ 29.8.92].

Кивелюк Роман
Нар. 1916, пластун, член крайового проводу ОУН-УПА (?). Навчався на геодезичному факультетi Львівської Полiтехнiки. Кур'єр із закордоном. 1941-42 зв'язковий П.Олiйника. Захоплений гестапо, 1942 замордований разом з групою заручникiв.

Клим Iван
Нар. 1907 (за iн. джерелами 1909) Мiзунь, Долина. Член УВО, арештований 1936, тортури. Засуджений на довголiтню тюрму, де стратив здоров'я. Дiяч ОУН. 1939-41 на Посяннi, згодом в Донбасi, органiзував радiостанції УПА в Карпатах. З похідними групами у Днiпропетровсбкій області, член крайового проводу ПСУЗ [ЕУ, т.3] Разом з Є. Стахiвим органiзували. пiдпiлля в Горлiвцi (описане Фадєевим як "Молода Гвардiя") [ЗВУ 12.7.91]. Арештований 11.1.1944. Тюрма в Дрогобичi, тортури. 9.3.1944 розстрiляний на Ринку у Дрогобичi. Два брати теж полягли.

КЛИМІВ ІВАН-«Легенда», 33 роки, член ОУН з 1929, польське ув’язнення в 1932 (антипольська промова), 1933 (членство в ОУН і перевезення нелегальної літератури), 1935-1936 (політв’язень у концтаборі Береза-Картузька), 1937-1939 (організація ОУН на Волині), військові курси ОУН у 1939-1940, крайовий провідник ОУН на західних українських землях у 1940-1941, міністр політичної координації у червні 1941, член Проводу ОУН і організаційний референт у 1941, військовий референту у 1942. Арештований 2 грудня 1942, забитий 4 грудня 1942  Віллі Вірзингом до смерті за слова «Я є Іван Климів-Легенда, член ОУН, і більше я вам, бандити, нічого не скажу»

КОВАЛЬСЬКИЙ ЮЛІЯН-«Гарпун», 26 років, член ОУН, військові курси ОУН у 1940, вояк батальйону «Нахтігаль» у квітні 1941-грудні 1942, разом з В.Сидором під час відпустки у жовтні 1942 виконав замах на гестапівця, який застрелив у липні 1942 крайового провідника ОУН-Київ Дмитра Мирона, арештований разом з усіма іншими офіцерами батальйону у січні 1943 за відмову залишатися на службі, після умовного звільнення у лютому 1943 перейшов на нелегальне становище, заступник крайового військового референта на Волині, загинув 13 травня 1943 у бою з німцями

Ковч Омелян
Нар. 20.8.1884 с. Космач, Косiв., священик, довголiтнiй парох в Перемишлянах. Був полевим духовником Бережанського Коша, капеляном вiйськового лазарету № 4. Опiкун вбогих, сирiт. Арештовувався полiцiєю в часi пацифiкаций. Повітовий провiдник ОУН. Арештований 1943 за доносом в рятуваннi євреїв. Тюрма на Лонцького. Пiсля втручання Шептицького гестапо поставило вимогу не осуджувати нiмецької влади, не удiляти Тайни Хрещення євреям. Вiдповiв: "Закон, який залишив менi мiй Володар, каже: "Хрестiть всiх в iм'я Отця, Сина i Святого Духа" - нема в ньому нi слова про жидiв. Хто хоче хреститися, того я в iм'я цього закону хреститиму". Скоро пiсля цього перевезений в Майданек. В тюрмi i таборi тайно сповiдав, служив Служби Божi, потiшав умираючих. 25.3.1944 спалений в таборових печах [М.Мар].

Кожевнiков Петро
В 20-х рр. один з керiвникiв Лiги Українських Нацiоналiстiв, член Проводу 1929 ["Молода Україна" № 5, 90]. Редактор центрального органу ОУН "Розбудова нацiї". 1929 без вiдома i дозволу Коновальця їздив до Варшави, що викликало пiдозрiння. Позбавлений членства в ОУН, редакторства [О.Бойкiв]. В 30-х - в осередку ОУН у Францiї. Вбитий нiмцями під час окупації.

Кононенко Харитя
Нар.18.10.1900 с. Миколаївка.. 1928 захистила докторат в Українському Вільному Університеті (перша з українок). Працює в Українській національній жіночій раді. 1933 - Закарпаття, в "Просвіті" в Ужгороді.. В 30-х рр. в Галичині. У Львові співпрацює в товаристві "Сільський господар", організує жіночі гуртки на Холмщині, Посянні. З 1940 у Рівному, у відділі суспільної опіки Українського Чевроного Хреста, допомога полоненим, керівниця в "Жіночій службі Україні", співпрацювала з газетами "Волинь", "Жіноча доля", "Жінка". Коли німці заборонили УЧХ, а його організатор генерал Ступницький перейшов в УПА, перебрала УЧХ як підпільну установу УПА. Арештована гестапо 15.7.1943, по 3-х місяцях слідчої тюрми розстріляна серед двох тисяч заручників як відплата за теракти Кузнєцова-"Зіберта" 15.10.1943, Рівне [М.Ріпецький].

ЛЕВИЦЬКИЙ МИКОЛА-«Макаренко», 30 років, член ОУН, військова освіта – польська, вояк батальйону «Нахтігаль» у квітні 1941-грудні 1942, арештований разом з усіма іншими офіцерами батальйону у січні 1943 за відмову залишатися на службі, після умовного звільнення у лютому 1943 перейшов на нелегальне становище, начальник оперативного відділу штабу Першої групи УПА на Рівненщині з травня 1943, начальник штабу військової округи «Заграва» з липня 1943, військовий інспектор Крайового військового штабу, загинув 8 серпня 1944 у бою з німцями під час переходу фронту

ЛУЦЮК ІВАН-«Рудящий», …, член ОУН, провідник району, польське ув’язнення, у підпіллі на Волині в 1939-1941, весною і літом 1943 начальник виховного відділу штабу Першої групи УПА на Поліссі, 2 серпня 1943 закатований німцями в с.Бугрин Гощанського району (Волинь)

Лепкий Дмитро - "Богдан"
Нар. 7.11.1914 Синевідсько Вижниця, Сколе Закінчив Рогатинську гімназію. ОУН з 1938.. З приходом більшовиків емігрував, курси в Кракові. В боївці "Граничної служби ОУН", Белз, розвідник. З травня 1941 у Львові, пізныше в Галичі, комендант боївки, співорганізатор вишкільного табору. Член Крайового проводу ОУН. 1943 через зраду нiмцями арештований весь повітовий провід, в тім Л. Засудили до розстрілу 31 людей, з них 3 жінки. Розстрілювали 17.11.1943 в єврейській синагозі. [ШП 12.1.00, І.Петрів] Зігнали багато людей, в'язнів прив'язали до стовпів колючим дротом. Перед розстрілом крикнув "Друзі, помстіться за нас! Слава Україні!".

Максимець Анна
Нар.1913 в Щуровичах, Радехыв, ОУН з 1930. 1932-39 арештована, концтабір Береза. Вiд радянських "визволителiв" втекла на Захiд, Кракiв, працювала в Проводi ОУН Бандери. Похідна група, 12.2.1942 (за iншими джерелами 12.4) розстрiляна гестапо в Кривому Розi. В Щуровичах вiдкрита меморiальна таблиця [ЗВУ 23.8.01, I.Лiтош]

Масний Степан
Нар. Синевідське Виниця. 1942 арештований в Берліні, як обласний провідник ОУН-б. Замучений на допитах.

МЕЛЬНИЧУК ВАСИЛЬ-«Чумак», 28 років, член ОУН, військові курси ОУН у 1940, обласний провідник ОУН-Станіслав з квітня 1941, перейшов на нелегальне становище у вересні 1941, арештований гестапо у лютому 1942, розстріляний німцями 27 листопада 1942 у складі групи з 52 націоналістів
МИРОН ДМИТРО-«Орлик», 31 рік, член ОУН, польське ув’язнення з 1934 до 1938, політичний референт Крайової екзекутиви (виконавчого комітету) ОУН західних українських земель у 1938-1939, крайовий провідник ОУН-Львів у 1940, учасник похідної групи ОУН у 1941, арештований гестапо у вересні 1941, втік з транспорту до Німеччини, крайовий провідник ОУН-Київ у 1941-1942, загинув при спробі гестапо арештувати його 25 липня 1942 в Києві

Tags: Мартиролог ОУН-УПА против гитлеризма

Держко Степан
Нар. 1912. Організатор підпілля, окр. провідник ОУН Маріупольщини. Скатований гестапо, помер з голоду і виснаження ?.12.1942, Маріуполь. ОУН, організатор протинім. резистансу в Дніпродзержинську і Донбасі, закатований у німецькій в'язниці [ЕУ, т.2].

Дмитришин Іван
Нар. 1913 Кобиловолоки, Теребовля, син Михайла і Настасії. Столяр. Член ОУН, польський в'язень. Від 1939 в підпіллі. Можливо, учасник ІІ ВЗ ОУН, Краків, 1941 [Софія Д., сестра]. Влітку 1941 разом з референтом СБ ЗУЗ Г.Пришляком проводили інспекцію похідних груп (до Вінниці). Від 1942 в особистій охороні М.Лебедя (удвох з Я.Федиком). Трагедія сталася 13.2.1944 на бічній Городецької б. школи ім. Шашкевича (Пришляк говорив про лiто 1943, але в розмовi признався, що пам'ятає тiльки, що було тепло, ходили без плащiв). Вечером Федик залишився в кімнаті з Лебедем, а Д. вийшов надвір і там наштовхнувся на гестапівця. [ЛМ 1379, Г.Пришляк]. Той запитав документ, Д. вихопив пістолет, стріляв в голову, промазав. Німець вистрелив в живіт. Д., важко поранений, доставлений до шпиталю на Піярів (обласна лікарня на Нєкрасова). Хірургічна сестра, підпільниця, встигла випороти з рукава його плаща папери і спалити. Лікував Килиман, род. з Мшанця, Теребовл., а гестапівці допитували, поламали кості, пізніше здирали накладений гіпс. Помер через три дні, нікого не видавши. Батьків сповістили, що похований на Личаківському цвинтарі, місце покажуть, коли буде можна (з родинних спогадiв,подiї в лiкарнi - вiд Марiї Коссак). Коли стало можна, вже не було кому показати. 

Загайкало Василь - "Жук", "Зелений"
З с. Побук, Сколе, вояк УПА. Загинув в бою з німцями в с. Верхнє Синьовидне 1944. Член крайового проводу ОУН. Під його командою повстанці розгромили загін гітлерівців у Синевідську 30.6.1944.

ЗАТОВКАНЮК СИЛЬВЕСТР-«Пташка», …, ймовірно член ОУН, перебував у підпіллі з 1938 до 1940, арештований гестапо і ув’язнений з вересня 1941 до серпня 1942, з весни 1943 в УПА, з вересня 1943 комендант запілля (тилової служби) військової округи «Богун», загинув 25 лютого 1944 у бою з німцями

Звізда Дмитро
Провідник ОУН Заставницької округи, Буковина. 1941 розстріляний румунами, які кровавим терором розправились з укр.повстанцями (три тижні після відходу большевиків існувала українська влада). Його похорони перетворились в революційну маніфестацію.

Іванійчук Калинка
Працювала в Українській Громадській Службі при Українському Комітеті у Львові. Cтудентка фармацевтичного відділу Льв. універитету. Зорганізувала подруг до праці на Цитаделі для допомоги полоненим. Після масових арештів 15.9.1941 дістала з тюрми на Лонцького списки арештованих, удалась з ними до найвищих українськи чинників, включаючи митрополита Шептицького, з проханням про втручання у справу про полонених радянською владою та радянських військовополонених. Кількадесят в'язнів було врятовано, між ними майбутній командир УПА Д.Клячківський. З доручення УДК носить на Лонцького посилки, записки-"грипси"...
Після втечі Грицая і Старуха (початок 1943) арештують всіх, хто мав доступ на Лонцького, серед них і Калинку. Допити, тортури. Випалили їй на чолі "У". Восени розстріляли "на піску" (В Личакiвському таборi в Лисинецькому лiсi). Брата Дмитра гестапо теж розстріляло, мати збожеволіла (батько помер раніше). Сов. мемуаристика згадує К., яка добилась волі для багатьох полонених українців [М.Гор] Очевидно, була прототипом Iванни Ставничої в Беляєва (радянський фільм "Іванна"). Діяла як симпатик ОУН.

Івановчик Василь
Правник, організаційний референт Української Національної Оборони Закарпаття 1938, в'язень Терезіна (німецький концтабір в Чехословаччині) [Г.Марунчак]. Керівник обласного осередку ОУН-б в Празі, арештований гестапо, загинув у концтаборі. 

ІВАХІВ ВАСИЛЬ-«Сонар», 33 роки, член ОУН, військова освіта – польська, курси ОУН у 1939-1941, командир школи молодших офіцерів ОУН в с.Поморяни (Львівщина) у 1941, арештований гестапо і ув’язнений у 1941-1942, перший керівник Крайового військового штабу на північних українських землях (Волинь) у 1942-1943, загинув 13 травня 1943 у бою з німцями

Ірлявський Іван
Нар. 1919 с. Ірлява, Закарпаття Справжнє прізвище Рошко. Торговельна академія в Мукачеві, діяч Карпатської України. Емігрував у Прагу. Учасник похідної групи ОУН до Києва, працював у редакції "Українського слова". секретар спілки українських письменників, розстріляний гестапо 1942 у Бабиному Яру. Автор збірок поезій "Моя весна" (1940), "Вересень" 1941), та ін.

Tags: Мартиролог ОУН-УПА против гитлеризма

Бандера Богдан - "Богдан", "Митар"
Нар. 1919 Старий Угринiв. Вчився у Стрийськiй гiмназiї, закiнчив у Рогатинi. За вказiвкою ОУН виїхав на схiд України як пропагандист. Пiсля вiйни до сестри у с. Голинь, Калуш. прийшли двоє з листом вiд Б. Просили провести їх по зв'язку у Грабiвку. В СБ призналися, що вони з КГБ. Бiльше нiяких вiдомостей про Б. не було ["Молода Україна" № 7, 90]. 1936 перевiвся iз Стрийської гiмназiї до Малої Духовної семiнарiї при гiмназiї в Рогатинi для пiдпiльної роботи, керував Юнацтвом. 1941 в мережi окружного проводу на Рогатинщинi. Восени 1942 у складi похідної групи ОУН-Б у пiвденні областi: Херсон, Миколаїв, Одеса. Пiсля того вiстей не було. Існували версiї:
розстрiляний нiмцями весною 1943 в Херсонi;
загинув з боївкою УПА бiля Войнилова;
загинув у рейдовiй групi над Днiстром на Лемкiвщинi (?) 1946-47.

Бандера Василь
Нар. 1915 Старий Угринiв. Закiнчив Стрийську гiмназiю та аграрний факультет Львiвської Полiтехнiки. 1938 арештований разом з дружиною, вiдправлений в польський концтабір Береза-Картузька. Звiльнився з вiйною, в жовтнi 1939 разом з Степаном переходять у Кракiв. 1941 - Станиславiв. Референт СБ Станиславiвського обласного проводу [ЛМ, Г.Пришляк]. Арештований, вiдправлений у кракiвську тюрму. 20.7.1942 привезений до Авшвiцу (Освенцiм). Панами положення там були поляки, що творили бльокову самоуправу. Колишній тюремний ключник з Стрия Єронськi, обер-капо Краль, унтер-капо Подкульскi з Перемишля били, обсипали цементом i запихали до бочки з водою. Через два днi помер у "кракенбав" (шпиталь) [П.Мiрчук]. В шпиталi дали смертельну iн'єкцiю (21.7.1942) [О.Вiтоняк].

Бандера Олекса
Нар. 1911 Старий Угринiв. Закiнчив Стрийську гiмназiю та аграрний факультет Львiвської Полiтехнiки. 1933 направлений ОУН на навчання в докторантуру до Вищої школи економ-полiтичних наук у Римi. Одружився з iталiйкою, зробив докторат, працював у мiсцевiй станицi ОУН. 1941 викликаний до Львова на проголошення самостiйностi, працював тут в iнститутi Нацiоналiстичної Освiти у вiддiлi робiтництва. З початком 1942 виїхав до Iталiї. Запроторений до Авшвiцу 22.7.1942. Вбитий 25.7.1942 пiсля 3-денних тортур ["Лiтопис Черв. Калини" 6-7.92].

 
Базильків Ольга- "Шуминка", 29 років, членкиня ОУН з 1929, крайоова провідниця Жіноцтва ОУН, член Крайового проводу ОУН на східних українських землях, загинула в травні 1943 в Житомирі

Бiлiченко Федiр
Род.з Немирова, Вiнниця, капiтан Червоної Армії, член ОУН, бере активну участь у створеннi органiзаций на Східних Українських Землях. Обласний вiйськовий референт Вiнниччини 1942-43.  Весною 1943, під час арешту вбиває гестапiвця в примiщеннi гестапо, втiкає. Вбитий пiд час погонi біля Великого Театру [ШП 11.5.00].

Бодяк Ольга
З Глещави, Теребовля, членкиня ОУН, телефонiстка. Пiдслухала, що нiмецька полiцiя має забирати хлопцiв з Iванiвки до Нiмеччини. Попередила, хлопцi поховалися. Колежанка-полька повiдомила в гестапо. Арешт, катування в тернопiльськiй тюрмi, загинула в Авшвiцi.

 Васкул Петро
Сотник УГА. Член проводу ОУН, директор школи с. Ясинова, Городенківський район Учасник Національних Зборів 30.6.1941. За наказом Я.Стецька створює в Городенці старшинську школу для української національної армії. Став її начальником. 12.7.1941 прийняли присягу на вірність Україні при інспекції В. Бандери. Заарештований і розстріляний мадярами 2.8.1941 в самаківському лісі над Дністром [ЗВУ 12.10.91].

Винників Наталія - "Ада"
Нар.9.2.1920 у Львові. Гімназія "Рідної Школи" ім. Кокорудзів (СШ № 5). Арештована 6.9.1940. Очолювала шкільну організацію. Називати прізвища, видавати друзів відмовилась. Відповіді на допитах: "не знаю", "не скажу". В письмових зізнаннях власноручно написаний Декалог, і дальше: "Не бажаю розказувати слідству про свою роботу в ОУН. Бажаю оставатись надалі вірною своїй організації. Слідству я нічого більше не скажу, бо хочу, щоби була самостійна Україна. Остаюся на позиції оунівської організації. Я ворог радянської влади. Наталія Винників Сидорівна, Ада. Львів 10.ХІ.1940". На суді 18.1.1941 (процес 59-и) заявила, що свідомо боролася проти совєтської влади, нічого не просила. Засуджена до розстрілу. Верховний Суд УССР вирок залишив в силі, СССР - замінив на 10 р. і 5 заслання. З початком війни з групою в'язнів вивезена з Бригідок до тюрми в Бердичеві, звідки при приближенні фронту вдалося втекти. З похідними групами направлена на Східну Україну. Розстріляна 9.2.1942 в Бабиному Яру [ШП 21.4.99].

Габрусевич Іван - "Іртен", "Джон"
Нар. на Тернопільщині в родині священика. Абсольвент філософського факультету Львівського університету 1932 [ЗВУ 28.2.98]. Активний діяч Спілки Української Націоналістичної Молоді. Разом з С.Охримовичем, М.Колодзінським представляють край на І Вищому Зборі Укрїнських Націоналістів в лютому 1929, переводять СУНМ в ОУН. Крайовий провідник 1931.-1932. Арешт, після звільнення за кордоном, близький співробітник Коновальця. 1934 референт ідеологічного вишколу в Проводі ОУН. 1937 важка грудна хвороба, півтори року лікування. Член Революційного Проводу ОУН (Бандери) 1940. Арештований 15.9.1940. Берлінська тюрма, концтабір Саксенгавзен. Чахотка, туберкульоз костей і залоз, сидів в строгій ізоляції. 13.5.1944 переносять до "лічниці" (лазарету), де в той же день помер.

Гадада Василь - "Олесь", "Юрко"
З Жовківщини, районовий провідник Арешт 1938, катували. Вийшов з розпадом Польщі. В похідних групах на схід. Окружний провідник Криворіжчини, член обласного проводу Дніпропетровщини. Загинув у бою з німецькими агентами 9.9.1943.

Горбовий Ярослав -"Буй"
З Долини. Стрийська гімназія, не закінчив 8 класів через переслідування. 1938 засуджений на 8 років. Восени 1939 перейшов на Захід, увійшов в Повстанський штаб ОУН, створений у Кракові 10.3.1940. В березні направлений з групою Гриніва на Західні Українські Землі, назначений начальником військового навчання в повстанчому штабі [В.Гринів]. Пійманий НКВД випадково - була перевірка, мав зброю. Займався ним "Валюх-Яценко" (тобто Судоплатов). Погодився на співпрацю, розказав все, що знав. Скликав Крайову Еезекутиву і всіх замели. Попало сотні людей. Після того послали на Захід (липень 1940) - мав сказати, що в зв'язку з масовими арештами вернувся за вказівками. Завдання - проникнути в закордонні зв'язки ОУН до Рима і Берліна. Біля кордону мав домовлену зустріч з Яценком . Не повірили. Займались ним Гасин і Равлик. Визнав все. Хотіли "на живця" піймати Яценка.
Версії загибелі:
1) Поїхав на зустріч з шефом надграничної розвідки М.Арсеничем. Їх арештувало гестапо. Арсенича через кілька днів випустили, Г. більше ніхто ніколи не бачив.
2) Мельниківець Книш з однодумцями викрав протоколи зізнань Г. Дехто з них працював на гітлерівців і протоколи опинилися в руках гестапо, яке заарештувало Г. і за ним пропав слід.
3) Загинув в Авшвіці при будові бараку від рук поляків [Х.Шерман].

Гошовський Микола - "Спартак", "Гаркуша", "Старик"
Нар. 1919 с. Ростічки, Стрий. Торговельна школа, праця у Союзі Кооперативів у Болехові. ОУН з 1937 р. Учасник боїв в Карпатській Україні як підстаршина Карпатської Січі. 1940 в підпіллі, член обласного проводу ОУН. 1941 пройшов 3-міс.політично-організаційний курс в Старшинській школі ім. Коновальця в Кракові [ЗВУ 29.8.92]. Закінчив радіотехнічні курси, 1942 технік-керівник радіостанції УПА "Самостійна Україна". Керівник центрального зв'язку 1943-44. Загинув восени 1944 на Золочівщині в засідці гестапо.

Гуляк Юліян - "Марко", "Токар", "Рен"
Нар. 1915 в Жизномирі, Бучач. Вчився в Заліщицькій семінарії, в часі війни крайовий оргреферент. Загинув у збройній сутичці в Перемищині 19.7.1944. Виконувач обов'язків провідника Львівської області, опікувався підпільною радіостанцією УПА "Самостійна Україна". Загинув від німецької кулі 19.7.1944 в околиці Бібрки.

Tags: Мартиролог ОУН-УПА против гитлеризма