Завершення боротьби розтягнулося ще на кілька років.
В 1952-1954 підпілля ще мало деякі організаційні структури, які діяли частіше розрізнено. Крім них, існували окремі бойові групи, підпільні групи, окремі члені підпілля, які продовжували боротьбу.

На 21 листопада 1953 року ще діяло 15 проводів ОУН (40 осіб), 32 підпільні організації та групи (164 особи) і 106 окремих бойовиків, тобто разом – 310 осіб.
(ЦДАГОУ, ф.1, оп.16, спр.73, арк.60)
У травні 1953 року було розкидано антирадянські листівки у Житомирській області, у жовтні 1953 року зафіксована активність провідника Турійського районного проводу ОУН «Хоми» та члена цього проводу «Степана».
(ЦДАГОУ, ф.1, оп.16, спр.73, арк.22-28)
У жовтні 1954 була надрукована та розповсюджена брошура референта пропаганди ОУН Любові Гайовської-«Рути».

В цілому 1954 року було зафіксовано 13 проявів активності підпілля, з них 7 – акти терору (які так і не були розкриті станом на 1955 рік), а також 25 випадків поширення антирадянських листівок.

Tags: НКВД против ОУН-УПА

Діяльність підпілля в основному була зосереджена на пропаганді (листівки "Українська молодь!", "Українська молодь міст і сіл!", брошура Василя Бея "Перспективи розвитку національно-визвольної боротьби в Східній Україні" тощо), але траплялися й збройні акції.

23 травня 1952 було убито голову сільради в Станіславській області. Боївку Івана Дебринюка-"Безталанного", яка здійснила це, невдовзі видав зрадник-зв'язковий, її знищили, але сам Дебринюк врятувався. Невідомо, як він дізнався про черговий виїзд спецгрупи МГБ на каральну операцію в Брустури та Космач і сам-один влаштував засідку. Стріляв тільки по офіцерському "бобику", встиг убити 4-х офіцерів МГБ...
У 1952 були викриті 2 останні групи ОУН в Закарпатті.

Tags: НКВД против ОУН-УПА

Наступного 1951 року українське підпілля зберігало свою структуру. За даними ВВ МВД, районні проводи, теренові боївки СБ діяли в кожному районі. Загальна чисельність таких формувань у Станіславській області на 15 серпня 1951 року становила 470 осіб,
(ГВАРФ, ф.38690, оп.1. д.177, л.279-282)
а на 1 квітня 1951 року в області було 107 підпільних структур та організацій і 760 нелегалів.
(ЦДАГОУ, ф.1, оп.24, спр.805, арк.25)

Основний метод - персональне "полювання" прикріплених спецгруп МГБ за призначеними об"єктами. Так, у Калуському районі за проводом ОУН "Шума" і боївкою СБ "Аркаса" (8 осіб) і проводом ОУН "Гамалії" (6 осіб) і районовою боївкою СБ "Максима" (6 осіб) полювали групи МГБ лейтенаната П"ястополова, молодшого лейтенанта Хоріна, майора Попова
(ГВАРФ, ф.38690, оп.1. д.177, л.282)
У Косівському районі за Коломийським окружним проводом ОУН, Косівським надрайонним провідниковм "Вихором" з підпорядкованою йому боївкою "Лиса" і проводом "Хмари" з кущовою боївкою "Бескида" (17 осіб), а також кущовою боївкою "Чорного" (7 осіб) полювало АЖ ДЕВ'ЯТЬ груп – старшого лейтенанта Касаткіна, капітана Козлова + перекинуті з Одеси групи лейтенантів Авер'янова, Недошівича, Алексєєва, а також перекинуті з Ізмаїла – групи підполковника Солов'ята, майора Чернікова, старшого лейтенанта Морілова
(ГВАРФ, ф.38690, оп.1. д.177, л.287)

Tags: НКВД против ОУН-УПА

З початком 1950 року війська МГБ та МВД почали прочісування Карпат. В деяких районах в ньому приймало участь від тисячі до п'яти тисяч солдатів з пошуковими собаками. Облава тривала два тижні. Підпілля несло значні втрати. Але все одно на 1 лютого 1950 року у Станіславській області за даними МГБ залишалося 148 антирадянських організацій (710 осіб), 15 "бандгруп" (77 учасників) та 153 одинаки, тобто разом 940 осіб
(ЦДАГОУ, ф.1, оп.24, спр.31, арк.47)

Завдання повстанського руху на той час були викладені в документі "Основні тактичні завдання", який захопили 18 липня 1950 року у "Вільховика" - коменданта охоронної боївки члена Центрального Проводу  ОУН Петра Федуна-"Полтави". Автор документа стверджував, що успіхи МГБ пояснюються зрадою самих учасників руху, а не високоваліфікованою роботою МГБ.

Tags: НКВД против ОУН-УПА

Одним з напрямків радянізації Західної України була розбудова колгоспів. У перші повоєнні роки окупаційна влада мала на меті не стільки економічні вигоди від утворення колгоспів, скільки політичні. Колгоспи розглядали як дієвий спосіб радянизації краю, отже - і боротьби з визвольним рухом. Колгоспи були накинуті наставленням вже зламаних і нажаханих радянським імперіалізмом українців супроти тих, хто не піддавався. Це була інституція, яка вчила звикати жити "по-радянськи", відчувати по-іншому, ламаючи спротив виселенням і терором.

ОУН та УПА в своїй агітаційній роботі приділяли боротьбі з колгоспами виняткове значення . Так, під час голоду 1946-1947 років на Східінй та Південній Україні підпілля всіляко заохочувало допомогу голодуючим і закликало до розпуску вже існуючих колгоспів, ілюструючи це прикладами з життя голодуючих колгоспників.

Невдовзі від агітційної роботи (листівки, статті в підпільній пресі) перейшли до діла. Починаючи з жовтня-грудня 1947 року звіти підпілля починають відзначати палення колгоспів і покарання їхніх організаторів.

Tags: НКВД против ОУН-УПА

Незважаючи на посилення антиповстанських дій, підпіля продовжувало діяти.
1 березня 1949 року був убитий начальник МВД Рівненської області Миколаєнко.
Тоді ж в березні 1949 розвідка УПА дізналася про приїзд Хрущова до Львова і планувала вчинити замах на нього, для чого було підготовлено сім груп бойовиків у можливих місцях його появи. Основні засідки планували біля університету. В останню мить план відмінили.
Повстанці знищували радянських активістів, здійснювали диверсії, розсилали листи-попередження активістам окупаційної влади, вивішували національні прапори.

На той час у Карпатах продовжували діяти лише 2 відділи УПА (чоти по 40 осіб кожна) командирів Василя Гудзика-"Горіха" та Петра Мельника -"Хмари". 3 вересня 1949 року за наказом Шухевича вони були розформовані. Частина повстанців пішла на Захід, частина перейшла в збройне підпілля.

Tags: НКВД против ОУН-УПА

Продовжували свою діяльність провокативні боївки чекістів під маскою Служби Безпеки ОУН. Як свідчать спогади населення, саме з 1947 по 1949 таке явище поширилося масово. Так, наприклад, 9 жовтня 1948 року в с.Чорні Ослави (район Яремче, Станіславська область) прийшла така боївка. Увечері вони почали допит 34-річного Івана Ванджури, звинувативши його в тому, що він дав повстанцям "холості" набої та закупив неякісні продукти. При цьому провокатори згадували кущового "Дуба" та референта СБ "Юру", про яких хотіли дізнатися від Ванджури, Після кожного запитання його били в обличчя. Наприкінці перевірили документи, взяли клятву про нерозголошення допиту і пішли. Їхній керівник представлявся окружним СБ "Віктором" і в одному з дворів йому пощастило натрапити на хлопця, який не розібрався, хто перед ним і виказав чекістам місце розташування "Дуба" і назвав вояків із сотні УПА, в якій був сам. Негайно почалися арешти...

Два агенти МГБ від маскою представників обласної СБ прийшли 26 березня 1946 року до господаря ресторану в м.Самбор Миколи Головчака і спровокували його розпискою про нерозголошеня змісту виклику останнього до міськвідділу МГБ. Головчак на своє виправдання проти цього документу назвав активних членів підпілля в місті
(Держархів Львівської області, ф.П-5001, оп.7, спр.219, арк.2-3)

Tags: НКВД против ОУН-УПА

Вершина досягнень МВД-МГБ того періоду (1947) - операція з метою захоплення референта СБ ЦП ОУН Миколи Арсенича-"Михайла". Його викриття стало можливим через проникнення МВД до найближчого оточення.
Влітку 1945 було захоплено підпільницю "Наталю" - зв'язкову обласного керівника ОУН Тернопільщини Івана Шанайди-"Данила". Вона погодилася стати агентом, але її вербувальник майор Соколов був впевнений, що це гра і для перевірки доручив їй вбивство підпільника "Нестора". Під час спроби втечі "Наталки" її схопила "боївка СБ" з перевдягнених енкаведистів і агент НКВД Городецький звинуватив її к в сексотстві. "Наталка" доводила, що є зв'язковою ЦП ОУН та вимагала відпустити її для швидшої зустрічі зі зверхниками. Після кривавих допитів псевдо-СБ вона показала місце найближчої боївки. Захоплений там заступник командира "Чад" став співпрацювати з НКВД у складі спецбоївки. Цілий місяць було чого робити НКВД в Тернопільській області...
(Burds Jeffrey. The Early Cold War in Soviet Ukraine: 1944-1948. - P.120,122, 123)

Tags: НКВД против ОУН-УПА

Згадані операції відповідали директиві МВД СРСР від 15 липня 1946 року. У західних областях УРСР МВД стало запозичувати форми роботи МГБ і зосереджуватись на знищенні керівників оунівського підпілля та командування УПА за допомогою "агентів-бойовиків". Передбачалося створення "паралельної агентурної мережі" (агентура та секретні працівники МВД-МГБ під виглядом підпілля) та переведення оперативніків МВД до категорії "негласних працівників". Вимагалося, щоб у населених пунктах-осередках проводів або "бандгруп" чи батьківщині оунівських керівників, вербувати їхніх родичів або замасковувати там агентів-бойовиків. Завдання останніх полягало виключно у фізичному знищенні активних оунівців і особливо керівників. Вербування агентів-бойовиків директива вказувала здійснювати з середовища вояків УПА, які вийшли з підпілля з повинною. Здійснювати його міг лише САМ начальник райвідділу МВД або керівний склад МГБ.

З 10 липня 1946 року в кожне з великих міст було послано "негласного працівника" МВД. Улаштуванням їх під виглядом заготівельників, працівників добровільних товариств ("Знання", Держстрах, ДТСААФ тощо) займався ОСОБИСТО перший секретар обкому КП(б)У. До кожного з таких працівників була прикріплена мережа з 30-40 осіб навколишньої округи. Так, у Рівненській області їх посилали в міста Здолбунів, Дубно, Сарни, Корець; у Волинській області - в міста Ковель, Камінь-Каширський, Любашів, Маневичі. Звичайно, були заслані такі працівники в усі обласні центри Західної України.

Tags: НКВД против ОУН-УПА

У першій половині 1946 року тривали виклики населення в райвідділи НКВД-НКГБ. Так, з 6 по 15 лютого 1946 у Дрогобицькій області було викликано 15608 осіб, з них завербовано 378.

У Тернопільскій області з 25 січня до 5 лютого 1946 року було завербовано 32 агенти, в т. ч. 5 заслано в підпілля.

За період з 1 січня 1945 по липень 1946 року в західних областях України було завербовано 5671 особу, з них 596 агентів, 93 резиденти, 4941 нформатор та 41 утримувач конспіративних та явочних квартир
(ЦДАГОУ, ф.1, оп.46, спр.839, арк.186-187)

Але ефективність такої величезної армії донощиків була невисока. Куратор Західної Україн в ЦК КП(б)У А.Стоянцев доповідав Хрущову 8 серпня 1946 року, що з проведених у липні 1946 у 7 західних областях 3753 операцій 2813 (75%) були БЕЗ НАСЛІДКІВ, з 4238 засад 3929 (93%!) не дали владі нічого. Результати операцій винищувальних батальйонів - 25-30%
(ЦДАГОУ, ф.1, оп.23, спр.2967, арк.53-54, 73)

Tags: НКВД против ОУН-УПА