July 11th, 2011

Антисталинский фронт ОУН и УПА (16-30 апреля 1949)

16 апреля

16 апреля

1) диверсия боёвки ОУН в селе Угринов Верхний Станиславского района Станиславской области (уничтожена кинопередвижная установка)

2) столкновение боёвки ОУН с МВД на хуторе Зубрыця в селе Головесько Турковского района Дрогобычской области (погибли референт пропаганды райпровода ОУН-Турка Веселый и боевик охраны Фёдор Федорко-Щур) 

3) захват опергруппой МГБ (30 военнослужащих) крыивки ОУН в поле между сёлами Вербивци-Торговиця Городенковского района Станиславской области (погибли в бою райпроводник ОУН-Чернелыця Изидор Морозевич-Бурун, референт пропаганды надрайона ОУН-Городенка Василь Бабьяк-Шугай, кустовой ОУН Вербивци Микола Остафийчук-Мороз, боевик Чорнота)

17 апреля

1) столкновение боёвки ОУН с МВД в лесу возле села Пасечна Надвирнянского района Станиславской области (тяжело ранен 1 военнослужащий)

2) столкновение боёвки ОУН с МВД в лесу между сёлами Прошова-Заставье Велико-Боркивского района Тернопольской области

3) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Тернава Добромильского района Дрогобычской области (погибли командир кущбоёвки Фёдор Долык [Томык]-Зеленый-38 лет, боевики Михайло Зайончковский-Мах, Василь Мартынишин-Синий)

4) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Велика Линына Стрилкивского района Дрогобычской области (погиб станичный ОУН-Велика Линына Степан Грицык)

18 апреля

1) боевики ОУН в селе Даниловка Зборовского района Тернопольской области ранили вооружённого советского активиста – уполномоченного райцентра по заготовкам

2) диверсия боёвки ОУН в селе Новица Перегинского района Станиславской области (уничтожены здание сельского совета и телефонное оборудование)

19 апреля

боевики ОУН в селе Полюхив Глинянского района Львовской области уничтожили бригадира колхоза Цыбривского

20 апреля

1) диверсия боёвки ОУН между сёлами Завий-Бережница Перегинского района Станиславской области (сожжён мост для прекращения грабительского вывоза древесины из района)

2) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Велика Линина Стрилкивского района Дрогобычской области (погиб боевик кущбоёвки Храпко-Мазепы Гонта)

3) диверсия боёвки ОУН между сёлами Любинь-Бунив-Моранци-Вулька Краковецкого района Львовской области (спилены столбы телеграфной связи)

21 апреля

1) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Верхне Синьовыдне Сколевского района Дрогобычской области (погибли в бою боевик кущбоёвки Чумака Антон Хандон-Вишневый, референт СБ надрайона ОУН-Стрый Йосиф Балюк-Клен, станичная женской сетки ОУН Юлия Мицык-Дымицька-Зарична)

2) столкновение боёвки ОУН с МВД между сёлами Гвоздець-Рипьяна Стрилкивского района Дрогобычской области (погиб командир кущбоёвки Стах Богдан-Гонта-27 лет)

3) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Гвоздець Стрилкивского района Дрогобычской области (погиб станичный ОУН-Смеречка-Рипьяна Ничный)

4) боевики ОУН в селе Пархач Велико-Мостовского района Львовской области сожгли дом председателя колхоза Вереницкого

22 апреля

1) столкновение боёвки ОУН с МВД в лесу "Вильшанки" Войниловского района Станиславской области

2) боевики ОУН в селе Ганачивка Глинянского района Львовской области уничтожили председателя сельсовета Козака

23 апреля

1) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Выжлив Славского района Дрогобычской области (уничтожены 3 военнослужащих, ранен 1 боевик)

2) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Залокоть Пидбужского района Дрогобычской области (погибли заместитель станичного ОУН-Залокоть Стефан Сидорак-Петро, боевики кущбоёвки Богдана-Гонты Стефан Сокол-Шум, Иван Сокол-Калина)

25 апреля

1) столкновение боёвки ОУН с засадой МВД в селе Пукасивцы Галичского района Станиславской области (уничтожен 1 и ранены 2 военнослужащего)

2) столкновение боёвки ОУН с МВД в лесу возле села Турье Стрилкивского района Дрогобычской области (погиб станичный ОУН-Турье Иван Маличкович-Буйный)  

26 апреля

1) боевики ОУН в селе Подпечары Станиславского района Станиславской области уничтожили бойца "истребительного батальона" за терроризирование украинского населения

2) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Кропивник Калушского района Станиславской области (уничтожены 2 и ранены 2 военнослужащих)

3) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Пацикив Станиславского района Станиславской области

27 апреля

1) столкновение боёвки ОУН (2 боевика) с МВД в селе Загорье Залозцевского района Тернопольской области (уничтожены 1 и ранен 1 военнослужащий, ранен в рукопашной 1 боевик, оба боевика прорвались)

2) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Опака Пидбужского района Дрогобычской области (погиб боевик кущбоёвки Опришка Михайло Лещинский-Петро)

3) боевики ОУН в селе Побоч Олеського района Львовской области уничтожили командира «истребительного батальона»-старшего ГООП Дидуха

28 апреля

1) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Станковцы Болеховского района Станиславской области (уничтожены 2 и ранен 1 военнослужащий, погибли 2 боевика)

2) столкновение боёвки ОУН с картографической группой РККА (в т.ч. 2 военнослужащих МВД) в селе Мшанец Славского района Дрогобычской области

3) боевики ОУН в селе Шкло Яворивского района Львовской области уничтожили участкового МВД Каташова и его жену Мельник

4) диверсия ОУН в селе Селец-Бельский Велико-Мостовского района Львовской области (сожжены здания лесопильного завода)

29 апреля

боевики ОУН в селе Спасов Ново-Милятинского района Львовской области уничтожили председателя сельсовета Пузырина

30 апреля

1) нападение поисковой группы МВД на место постоя боёвки ОУН (2 боевика) в селе Сеничив Выгодского района Станиславской области (уничтожен 1 и ранены 2 военнослужащих, подорвались гранатами в подожжённом доме оба боевика)

2) столкновение боёвки ОУН с МВД в селе Гостинцеве Мостыського района Дрогобычской области (погибли боевики районной боёвки СБ Михайла Наконечного-Шелеста Григорий Сторунько, Микола Солтус-Донський)

3) боевики ОУН в селе Рипнев  Ново-Милятинского района Львовской области уничтожили командира «истребительного батальона»-старшего ГООП Ивашкива

Скоморошья дудка

Некая потусторонняя Мирра Сендеровна Бредюхович вновь порадовала очередными изысками в сфере долбостукачества на ниве нескончаемой бандериады, причём совершила оное неподобство в свойственном ей дятлообразном стиле. Монотонный стук раздаётся с первой же фразы

 

Публикую без оценочных суждений – материалы, гм, научной конференции по «вызвольным змаганням» украинского народа …

 

и тут же навеивает  следующее

 

Во-первых, подобные вставки –

(напоминаю, что ЭТО УТВЕРЖДАЛОСЬ В СОВЕТСКОЕ ВРЕМЯ, - varjag-2007),

(текст постановления составляли в т.ч еще обладавшие партбилетами гишторики из института истории партии)

(ученые-историки с партбилетами под недремным глазом идеологического отдела ЦК КПУ во главе с Леонидом Кравчуком, - varjag-2007),

(и это, оказывается, происходило под присмотром вездесущего 5 управления КГБ УССР, - varjag-2007).

(тогда множительная техника существовала только при различны институтах, - varjag-2007).

(руководитель фракции Игорь Юхновский, - varjag-2007)

(напоминаю, что это времена господства в УССР репрессивного 5-го управления КГБ, - varjag-2007);

равно, как и выделение цветом особо запавших дятло-стукачу в глаз фраз – это и есть «оценочные суждения» в том виде, как их способна изрыгать МСБ.

 

Во-вторых, никаких «материалов научной конференции» МСБ читателям не предлагает, а всего лишь знакомит с итоговым документом той памятной конференции. То есть, попросту говоря, снова втюхивает невтюхиваемое и комментирует всего лишь то, к чему пришли докладчики на основе своих  двухдневных выступлений. ФыСяБашный серпентарий прогнозируемо возбудился от одного этого постановления. Представляю, как бы взвились эти сталиноиды, если бы Бредюхович выложила те доклады, что были представлены. Там ведь, что ни докладчик – то легенда, что ни выступление – то откровение, прозрение, очищение, осознание подлинной истории Украины.

 

Василь Кук. Відновлення Української Держави:

«…В оперті на ці національні відділи стало можливим організувати й провести в листопаді 1943 р. на Рівенщині перший підпільний з’їзд поневолених Москвою нарподів. Вироблена на цьому зїзді програма тала могутньою політичною зброєю проти обох імперіалізмів – німецького й московського. Гасла «Смерть Гітлеру! Смерть Сталіну!» і «Воля народам! Воля людині!» - ясно вказували на мету визвольних рухів усіх поневолених народів. Під цими гаслами в 40-х рр.. розгорнулась боротьба українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу, що в різних формах триває і до сьогоднішнього дня…»

 

Омелян Кушпета. Акт 30 червня 1941 року – політика доконаних фактів:

« …Зате об’єктивно підходять до проголошення відновлення Української Держави іноземні публіцисти та історики : американці Вільям Генрі Чемберлен, Уоллес Каролл і Джон А.Армстронг, німці Юрген Торвальд і Петер Кляйст, шведський журналіст Арвід Фредборг і інші. Наприклад, Фредборг приписує цій події велике, міжнародне значення і вважає її причиною краху німецької політики на Сході Європи…»  

 

Євген Стахів. Похідні групи ОУН на Східній Україні в 1941-1943 роках:

« … Треба відзначити, що в лавах революційного підпілля на Донбасі боролися, крім українців, греки на Маріупольщині, татари в Гришиному, та росіяни в Рудченковому. між ними були такі, що навіть заарештовані, не зрадили своїх друзів з підпілля (росіяни в Рудченковому літом 1943 р.). Почавши з весни 1943 р., на Донбасі розкидали 50 відсотків листівок російською мовою…»

 

Михайло Марунчак. Українські політичні в’язні німецьких тюрем і концтаборів:

«… тепер знаємо, що вся вірна довідкова документація, яка стосувалася визвольних змагань українського національного резистансу, Організації УН та УПА, знищувалась, документи всеукраїнських джерел   замовчувались, активних свідків боротьби позбавляли життя, а де були поставлені їм пам’ятники, їх скоріше чи пізніше усували. … збірник документів і матеріалів Державного видавництва політичної літератури УРСР, що вийшов у Києві під назвою «Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні» … вміщено 288 документів німецької адміністрації в Україні та німецького командування, акти звірств та злодіянь німецько-фашистських окупантів. … немає найменшої згадки про те, що вніс рух опору, рух національного резистансу у визвольну боротьбу проти гітлерівських окупантів. Тут ані слова нічого немає про ОУН, УПА, про масові арешти та масові розстріли на ЗУЗ та ін.. Тим часом Володимир Косик, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені опрацював збірку документів, теж на підставі німецьких джерел, і подав німецькою мовою, тобто в оригіналі 125 документів, котрі стосуються підпільних дій ОУН й УПА, отже українських сил, які боролися з гітлерівським наїзником. Збірник з підсовєтської України зігнорував ці документи …»   

 

Григорій Демян. Краєзнавчі дослідження повстанського руху на Сколівщині:

« … Мечержак Олеся Миколаївна мала тільки 5-й місяць від народження, як її після смерті батьків, що загинули, обороняючи повстанську криївку за Перениззю в Тухлі, садисти закололи багнетами. А було це так. Під час бою хтось з батьків непомітно виніс немовля далі від криївки, поклав у ямочці, додав пляшечку з молоком і пипкою, а сам повернувся до друзів, які продовжували оборонятися. Більшовики, маючи велику перевагу, перемогли підпільників. Усі повстанці по-геройськи загинули. Тоді карателі натрапили недалеко на дитину і один із садистів почав колоти її багнетом. Солдат-татарин крикнув:

- Зачем ребёнка убиваешь?!

- А в нём бандеровская кровь, - цинічно відповів дітовбивця-доброволець і проколов дівчатко багнетом...

 Цей татарин потім розказав у селі Тухлі про вбивство дитини і назвав прізвище злочинця. Сталося це в 1945 році»

 

Аретій Кравець. Медична служба УПА:

« … Після бою з німцями прийшли в село [Іваньки Львівської області] партизани-сабурівці, принесли з собою багато поранених. Село давало їм притулок, а лікування взяли на себе лікарі з УПА. Бували тут відділи українських повстанців, але, як оповідають старі люди, між ними і сабурівцями сутичок не було… Перейшов фронт. Був кінець серпня свято Успення. По селу розішлася тривожна звістка – йде російське військооголошення в газеті «За вільну Україну»: в неділю, 9 вересня 1990 року о 15 год. на місці колишнього села Іваньків Сокальського району відбудеться мітинг і панахида на братській могилі вояків УПА». … в передачі УТ «Актуальна камера» повідомлялося: можливо , що в цій могилі і були лікарі, які лікували сабурівців, за що їх було зв’язано колючим дротом і розстріляно». Колишні партизані-сабурівці, як наприклад, В.Ковальов з Харківщини, М.Гончар і А.Смиков з Білорусії, Г.Климченко, А.Сичевський, та інші приїжджали відвідати своїх рятівників. в 60-х роках Львівське телебачення здійснило телепередачу про цю зустріч. Сабурівці дізналися, хто лікував їх і яку страшну плату понесло село за велике до них милосердя. Та іванківцям на телепередачі сказати правду не дозволили, злочин «списали « на німців…»

 

В-третьих, листая материалы конференции, не мог понять, что же именно так подстегнуло этот рупор неосовкизма на очередной изрыгание хулы в адрес ненавистных «бандеровцев».

 

 Иван Губка, Мирослав Панчук. Боротьба українських політв’язнів в концтаборах ГУЛАГу?  Возможно, возможно… Нечто подсознательное, но до боли знакомое о стукачестве-сексотстве продавшихся режиму и осознавших величие строя, амнистировавшего их персонально в обмен на доносительство на других … Что-то близко-родственное… Рядом, но не оно.

 

  Воспоминания очевидца – Юрій Стефанівський. Діти в горнилі визвольних змагань та репресій? Тот же вариант подсознательного. Самой-то ничего подобного никогда не светило, да и не рискнула бы – дрышливо это поколение кухонных диссидентов. Опять вроде бы «да», но не окончательно.

 

И тут обнаружился раздражитель всех космополитических, безродных, вненациональных и таких многочисленных по всем континентам, странам, городам и весям «бредюховичей».

 

Вот он. Это стихотворение поэта-повстанца «Санжары». Родился в 1923-м. Родом из села Санжаровка Запорожской области. С голодухи в 30-е семья перебралась на Донбасс. Удивительно одарённый человек: спортивное сложение, обыгрывал в карты всех «блатных», решал математические задачи, играл в шахматы, играл на нескольких музыкальных инструментах, свободно знал греческий, татарский (совместный труд на шахтах), немецкий (подполье в ОУН) и английский (лагерь на Колыме) языки. Воевал на фронте, награждён медалью в РККА, после плена пошёл в ОУН, был дважды ранен.  Арестован в 1950, получил 25 лет лагерей, освобождён в 1959-м. Умер в 1983-м. Похоронен за пределами Украины.

 

Я – українець. Над світ я цим гордий.

Знайте: я славної нації син!

В гріб мене гнали татарськії орди,

Шляхта, німота, московськії пси.

А я живу, процвітаю, не гнуся,

Воля і дух в мене – криця й граніт,

Кровю спливаю – катам не корюся,

Крісом життя захищаю в вогні.

Я – українець, ідейна людина,

Прагну із кожним народом дружить.

Проти тиранів борюсь до загину,

В рабстві, в кайданах не можу я жить!

Я – українець, ціню й поважаю,

Інші культури; їх варто учить.

Рідну ж культуру без міри кохаю,

Рідне не в силі ніщо замінить.

Я – українець, розумна людина,

Цінність всесвітню й під гнітом кую,

Думка моя в різні сторони лине,

Творчим натхненням я вічно горю!

Людство! Здивований погляд ти кинеш,

Набожно очі на мене зведеш

В перший же ранок погожої днини,

Як над Вкраїною сонце зійде.

Воля, добробут людини – основа

Моїх стремлінь, в них життя мого зміст.

Душу мою розкривають три слова:

Я – українець-націоналіст!

 

… по-моему, именно это всегда и постоянно и бесит «бредюховичей» всех сортов и калибров …

Или я не прав?